236 
Гаррі пригадав, як не витримала Лілі; мати вчинила порядно. Але його дуже тривожив вираз її обличчя, коли вона кричала на Джеймса; помітно було, що вона його ненавидить, і Гаррі не міг збагнути, чому вони врешті–решт побралися. Він навіть підозрював, що Джеймс міг її просто присилувати…
Майже п’ять років думка про батька була джерелом радості і натхнення. Коли йому казали, що він схожий на Джеймса, Гаррі аж світився від гордості. А тепер… тепер згадка про батька приносила холод і розпуку.
Минали великодні канікули, погода дедалі теплішала–веселішала, але Гаррі, як і всі п’яти–й семикласники, сидів безвихідно над підручниками, повторював пройдений матеріал і бував хіба що в бібліотеці. Гаррі вдавав, що настрій у нього поганий тільки через наближення іспитів, а оскільки його друзям–ґрифіндорцям самим уже остогидло вчитися, то йому ніхто не допікав зайвими запитаннями.
— Гаррі, я ж до тебе звертаюся, ти чуєш?
— Га?
Він озирнувся. До його самотнього столика в бібліотеці підсіла розпатлана Джіні Візлі. Був пізній недільний вечір. Герміона пішла до ґрифіндорської вежі повторювати стародавні руни, а Рон був на квідичному тренуванні.
— Привіт, — підтягнув до себе підручники Гаррі. — А чому ти не на тренуванні?
— Уже закінчилося, — пояснила Джіні. — Рон мусив відвести до лікарні Джека Слоупера.
— Чому?
— Ми не певні, але думаємо, що він сам себе лупнув биткою і знепритомнів. — Вона тяжко зітхнула. — До речі… прийшла посилка, ми її щойно отримали після перевірки в Амбридж.
Джіні підняла на стіл коробку, загорнуту в бурий папір. Його явно розгортали, а потім абияк знову обгорнули ним коробку. Зверху червоним чорнилом було написано: «Пере вірено й дозволено Верховним інквізитором Гоґвортсу».
— Це великодні яєчка від мами, — пояснила Джіні. — Є одне й для тебе… На.
Вона передала йому гарне шоколадне яєчко, оздоблене крихітними глазурованими сничами. Судячи з обгортки, в яєчку був ще й пакетик свистобджілок. Гаррі якусь мить дивився на нього, а тоді з жахом відчув, як йому до горла підступив клубок.
— Що з тобою, Гаррі? — тихенько спитала Джіні.
— Усе нормально, — хрипко відповів Гаррі.
Клубок у горлі був болючий. Він не розумів, чому на нього так подіяло великоднє яйце.
— Ти останнім часом якийсь зажурений, — не вгавала Джіні. — Мені здається, якби ти поговорив з Чо…
— Я хотів би поговорити не з Чо, — заперечив Гаррі.
— А з ким? — пильно глянула на нього Джіні.
— Я…
Він озирнувся, чи ніхто їх не підслуховує. Досить далеко від них Мадам Пінс видавала величезну гору книжок ошелешеній Анні Ебот.
— Я хотів би поговорити з Сіріусом, — пробурмотів він. — Але знаю, що це неможливо.
Джіні задумливо дивилася на нього. Щоб десь подіти руки, Гаррі зняв обгортку з великоднього яєчка, відламав чималий шматок і поклав у рот.
— Якщо ти так хочеш поговорити з Сіріусом, — протягла Джіні, теж частуючись яєчком, — то можна щось придумати.
— О–о,тут придумаєш, — втомлено зітхнув Гаррі. — Амбриджка стежить за камінами й перечитує листи.
— Якщо ростеш в одному домі з Фредом і Джорджем, — замислено сказала Джіні, — то починаєш розуміти: не існує нічого неможливого, якщо маєш крихту зухвальства.
Гаррі глянув на неї. Можливо, це подіяв шоколад — Люпин завжди радив його їсти після зіткнення з дементорами — або просто він нарешті висловив уголос бажання, що нестерпно пекло його зсередини ось уже цілий тиждень, але Гаррі відчув якусь надію.
— ЩО ЦЕ ВИ ТУТ ВИТВОРЯЄТЕ?!
— От чорт, — прошепотіла Джіні, зриваючись на ноги. — Я й забула…
На них насувалася мадам Пінс. Її зморшкувате лице перекосив гнів.
— Шоколад у бібліотеці! — закричала вона. — Геть… геть… ГЕТЬ!
Махнула чарівною паличкою — і Гарріні книжки, порт фель і каламар полетіли з бібліотеки навздогін йому та Джіні, кілька разів добряче стукнувши їх по головах.
* * *
Ніби підкреслюючи важливість майбутніх іспитів, наприкінці канікул на столах у ґрифіндорській вежі з’явилися брошурки, проспекти й рекламки з описами різноманітних чаклунських професій, а на дошці оголошень вивісили таке повідомлення:
КОНСУЛЬТАЦІЯ З ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ
У перший тиждень останньої чверті всім п’ятикласникам необхідно зустрітися з вихователями їхніх гуртожитків для обговорення майбутнього працевлаштування.
236 
