Хіба я матеріал своєму братові?
А звісно, Каїне, звісно.
СОНЯЧНИЙ ГОДИННИК
(Див. ФАЛЬШИВІ ІДОЛИ)
ПОВНА ЛЮДЯНІСТЬ
Погром битих скринь (1764) був страшним, але ще не найстрашнішим, далі буде ще не таке — нема сумніву. Тоді вони увірвалися верхи на конях. Зґвалтували наших вагітних жінок і постинали найсильніших чоловіків серпамита косами. Дітей забивали до смерті. Заставили нас проклясти найсвятіші наші тексти. (Неможливо було відрізнити плач дітей від криків дорослих.) Одразу ж, як тільки вони зникли, Правостійна та Приземлена громади об'єдналися й одностайно вирішили на одну годину перемістити Синагогу повністю на людську частину містечка, щоби явити всім Повну Людяність. Самі не розуміючи чому, ми билися в груди, як те роблять, прохаючи прощення на святі Йом Кіпур. Що ми тоді прохали в молитвах? Помилуй наших гнобителів, за те, що вони зробили? Чи, може, Пробач нам, за те, що з нами вдіяно? Чи Пробач Себе за Свою Незрозумілість? (Див. також Додаток Е: ДОЧАСНА СМЕРТЬ.)
МИ, ТОБТО ЄВРЕЇ
Євреї — то щось таке, що любить Бог. Оскільки троянди красиві, можемо припустити, що Бог їх любить. Тобто всі троянди, безперечно, єврейські квіти. За тією ж логікою, єврейськими є зорі та планети, всі діти, красні мистецтва (Шекспір не єврей, а от Гамлет — єврей точно), так само єврейським є секс між мужем та жоною у відповідній дозволеній позиції. Що, і Сікстинська капела єврейська? Краще приймімо це на віру.
ЗВІРІ
Звірі — то щось таке, що Богу подобається, але що він не любить.
ПРЕДМЕТИ, ЯКІ ПРОСТО СОБІ ІСНУЮТЬ
Предмети, які просто собі існують — то щось таке, що Богові навіть не подобається.
ПРЕДМЕТИ, ЯКІ НЕ ІСНУЮТЬ
Предмети, які не існують, є неіснуючими. Якщо б ми могли уявити собі предмет, який не існує, то це було б щось, що Бог ненавидить. Це якраз і є найсильніший аргумент проти невіруючого: бо якби Бог не існував, то мусив би ненавидіти сам себе, а це ж явне безглуздя.
120 ВЕСІЛЬ ЙОСИФА ТА САРИ Л.
Це молоде подружжя вперше зіграло своє весілля 5 серпня 1744 року, коли Йосифу було вісім, а Сарі — шість; той їхній шлюб закінчився через шість днів, коли Йосиф, на превеликий жаль Сари, відмовився повірити, що зорі — то срібні цвяшки, на яких тримається нічний небесний краєвид. Через чотири дні вони одружилися вдруге, після того як Йосиф залишив під дверима будинку Сариних батьків записку: Я зважив усе, що ти мені сказала — тепер я справді вірю, що зорі — то срібні цвяшки. Однак через рік, коли Йосифу виповнилося дев'ять, а Сарі сім, вони знову розлучилися, цього разу не дійшовши згоди в суперечці про природу дна ріки Брід. Втім, через тиждень вони знову возз'єдналися, додавши до спільних клятв обіцянку любити одне одного аж до смерті, незалежно від того, чи існує дно ріки насправді, яка його температура (якщо воно існує) і чи живуть там морські зірки, якщо там взагалі є де жити. Упродовж наступних семи років вони поновлювали свій шлюб тридцять і сім разів, кожного разу продовжуючи список клятв і обіцянок. Коли Йосифу було двадцять два, а Сарі двадцять, вони розлучалися двічі, у, відповідно, двадцять п'ять і двадцять три — чотири рази, а в той рік, коли йому було тридцять, а їй двадцять вісім, вони сходилися і розходилися теж не менш як вісім разів. Коли їм стукнуло шістдесят і п'ятдесят вісім, вони одружилися востаннє, бо через три тижні Сара померла від серцевого нападу, а Йосиф втопився у ванні, їхній весільний контракт дотепер висить на дверях будинку, в який вони то в'їжджали, то з якого з'їжджали — його верх прибитий до поштового ящика, а низ торкається килимка і Ласкаво просимо:
З вічною відданістю ми, Йосиф та Сара Л., об'єднуємося у непорушний шлюбний союз і обіцяємо одне одному любов аж до смерті, погоджуючись у тому, що зорі — то срібні цвяшки в небі, незалежно від того, чи є дно у річки Брід і яка його температура (якщо воно є), незалежно від того, чи живуть морські зірки на гіпотетична наявному дні річки Брід, незважаючи на можливі плями від розлитого виноградного соку, забувши про те, що Йосиф пішов ганяти м'яча з друзями, а мав допомагати Сарі засиляти нитку у вушко голки, копи вона вишивала покривало, пробачивши те, що Сара означене покривало подарувала не Йосифу, а його приятелю, і незалежно від незгоди в окремих деталях щодо падіння Трохимового воза у ріку Брід, як-от, наприклад, котра з близнючок, Ханна чи Кана, першою побачила коловорот речей, що підіймалися на поверхню, ігноруючи той очевидний факт, що Йосиф хропе, як свиня, а Сарі від того аж ніяк добре не спиться, опускаючи певні схильності обох сторін надто довго задивлятися на представників протилежної статі, не роблячи проблем з того, що Йосиф такий бевзь, що розкидає свій одяг, де потрапить, як тільки його скине, чекаючи, що то Сара має все те позбирати, випрати і скласти у відповідне місце, як то би мав робити він сам, і що Сара постійно шукає в дупі меду, тобто переживає через найменші дрібниці, наприклад, через те, що розкрутився рулон туалетного паперу або що обід почався на п'ять хвилин пізніше, ніж вона планувала, оскільки, будемо чесними, і в тому, і в іншому був винен Йосиф, а ще попри те, що є кращим овочем, буряк чи капуста, полишаючи обабіч проблеми недоумкуватості та хронічної невмотивованості поведінки сторін, намагаючись стерти з пам'яті той прикрий випадок із засохлим трояндовим кущем, який хтось обіцяв регулярно поливати, поки Сара гостювала в родичів у Рівному, йдучи на компроміс щодо того, як ми жили, живемо зараз і, здається, будемо жити в майбутньому… хай живемо ми разом у нероздільній любові та доброму здоров'ї, амінь.