343 
— Так, — моментально погодилась Джулія.
— Отже, тіло може запевняти, ніби йому боляче, аби лише мозок отримав наркотик, якого бажає він?
Джулія поміркувала хвильку, а тоді кивнула:
— Так.
— А зараз мозок нашого міста Джим Ренні, чи не так?
— Так, любонько. Я погоджуюсь, саме він ним і є.
Ендрія сиділа на дивані з похиленою злегка головою. Раптом вона вимкнула радіоприймач і підвелась на рівні ноги.
— Гадаю, мені час до ліжка. І знаєш, мені здається, я нарешті зможу по-справжньому виспатись.
— Це добре, — а слідом, без усякої причини, яку б вона сама могла зрозуміти, Джулія запитала: — Ендріє, що-небудь трапилось, поки мене не було?
Ендрія зробила здивований вигляд.
— Звісно, що так. Ми з Горесом гралися в м'яча, — вона різко нахилилася без жодних ознак болю, чого, за її словами, не здатна була зробити ще тиждень тому, і простягнула руку. Горес підійшов до неї, дозволивши себе погладити. — Він чудовий піднощик закинутого.
2
У себе в кімнаті Ендрія сіла на ліжко, відкрила конверт ВЕЙДЕР і почала знову все перечитувати з самого спочатку. Тепер ще уважніше. Коли вона врешті засунула папери назад до коричневого конверта, було вже близько другої ранку. Конверт вона поклала в шухляду столика, що стояв при її ліжку. У тій же шухлядці лежав револьвер 38-го калібру, подарований Ендрії на день народження два роки тому її братом Дагласом. Тоді її це збентежило, але Даг переконав її, що жінка, яка живе самотньо, мусить тримати в хаті щось, чим зможе себе захистити.
Тепер вона витягла револьвер, відкинула барабан і перевірила патронні гнізда. Відповідно до інструкцій Твіча, те гніздо, що при зведенні курка підкочувалося під бойок, було порожнім. Решта п'ять були заряджені. У шафі на верхній полиці лежали ще набої, але їй аж ніяк не подарують шансу перезарядитися. Її розстріляють на місці копи з його скромної приватної армії.
А якщо вона не зуміє вбити Ренні п'ятьма пострілами, тоді, либонь, і сама не заслуговує на життя.
— Врешті-решт, — пробурмотіла Ендрія, ховаючи револьвер назад до шухляди, — заради чого я очистилася від наркотику?
Тепер, коли її мозок очистився від «оксі», з відповіддю самій собі вона не схибила: «Заради того, щоб стріляти влучно».
— Амінь із цим, — промовила вона.
Через п'ять хвилин вона вже спала.
3
Джуніор анітрохи не спав. Він сидів на єдиному в шпитальній палаті стільці біля вікна, дивлячись, як чудернацький рожевий місяць сідає, ховаючись за чорною плямою на Куполі, що виявилася для Джуніора новиною. Ця пляма була більшою і висіла набагато вище за ту, що залишилася після невдалого ракетного обстрілу. Може, поки він був непритомний, відбувалася чергова спроба проломити Купол? Він цього не знав, та й не переймався. Значення мало лиш те, що Купол ще тримається. Якби не так, місто зараз було б освітлене, як Лас-Вегас, і заповнене солдатнею. Авжеж, у ньому й тепер де-не-де світиться — у будинках тих, що страждають на невгамовне безсоння, — але загалом Честер Мілл спить. І це гарно, бо йому треба дещо обдумати.
А якщо точніше: Бааарбі і друзів Барбі.
Сидячи біля вікна, Джуніор не відчував болю у голові, і пам'ять до нього повернулася, але хлопець усвідомлював, що він дуже хворий. Усю ліву половину тіла охоплювала якась підозріла слабкість, а час від часу з лівого кута його рота і слина спливала. Витираючи її лівою долонею, він іноді відчував доторк шкіри до шкіри, а подеколи й ні. На додаток до цього доволі велика чорна пляма у формі замкової шпарини плавала в нього перед лівим оком. Немов щось прорвалося всередині його очного яблука. Він припускав, що так воно й є.
Джуніор згадав ту дику лють, яку він відчував у День Купола; згадав, як гнався за Ейнджі передпокоєм до кухні, як швиргонув її на холодильник і врізав коліном їй в обличчя. Згадав той звук, який почув тоді: ніби в неї в голові поза очима містилося порцелянове блюдо і він розтрощив його ударом коліна. Тепер те оскаженіння минулося. Його місце заступила нова, якась ніби шовковиста, лють, що плинула крізь його тіло з невідомого бездонного джерела всередині його голови; цей потік водночас охолоджував і очищав.
Перед цим, увечері, заходив його оглянути той старий хер, котрого вони з Френкі були потрясли на озері Честер. Цей старий хер діяв професійно, поміряв йому температуру і кров'яний тиск, розпитував про головний біль, навіть перевірив у нього колінні рефлекси маленьким гумовим молоточком. А потім, коли він пішов, Джуніор почув балачку і сміх. Прозвучало ім'я Барбі. Джуніор крадькома підійшов до дверей.
343 
