242 
— Сіріус?
Чоловік підскочив і озирнувся. То був не Сіріус, а Люпин.
— Гаррі! — приголомшено вигукнув він. — Чого ти тут? Що сталося? Чи все гаразд?
— Так, — відповів Гаррі. — Я тільки хотів знати… тобто я хотів би… побалакати з Сіріусом.
— Зараз покличу, — схопився на ноги все ще приголомшений Люпин. — Він нагорі шукає Крічера — той знову заховався десь на горищі…
І Гаррі побачив, як Люпин вибіг з кухні. Тепер йому не залишалося нічого робити, як дивитися на крісло й ніжки стола. Дивувався, чому Сіріус ніколи не казав, як незручно розмовляти з каміна. Його коліна вже затерпли на твердій кам’яній підлозі інквізиторського кабінету.
Незабаром прибігли Люпин і Сірус.
— Що таке? — відразу запитав Сіріус, відкидаючи з лоба довге чорне волосся й сідаючи на підлогу біля каміна, щоб бути на одному рівні з Гаррі. Стурбований Люпин теж став навколішки. — З тобою все нормально? Потрібна допомога?
— Та ні, — заперечив Гаррі, — річ не в цьому… я хотів поговорити… про свого тата.
Вони здивовано перезирнулися, але Гаррі не мав часу соромитися й ніяковіти. Біль у колінах посилювався, а з початку акції вже мало б минути хвилин п’ять. Джордж гарантував йому не більше двадцяти хвилин. Ось чому він негайно почав розповідати про те, що побачив у ситі спогадів.
Коли закінчив, то ні Сіріус, ні Люпин не промовили й слова. А тоді Люпин тихенько сказав: — Гаррі, на твоєму місці я не судив би про батька на підставі побаченого. Йому було тільки п’ятнадцять років…
— Мені теж п’ятнадцять! — гаряче заперечив Гаррі.
— Послухай, Гаррі, — примирливо сказав Сіріус, — Джеймс і Снейп ненавиділи один одного з першої зустрічі. Таке буває, ти ж можеш це зрозуміти, правда? Гадаю, що Джеймс втілював у собі все, до чого прагнув Снейп… ним захоплювалися, він чудово грав у квідич… йому майже все легко вдавалося. А Снейп був малим диваком, що по самі вуха захопився темними мистецтвами, тоді як Джеймс… хоч би яким він тобі здавався, Гаррі… завжди ненавидів темні мистецтва.
— Так, — погодився Гаррі, — але ж він напав на Снейпа без жодних на те підстав, тільки тому… бо ти сказав, що тобі нудно, — закінчив він дещо вибачливим тоном.
— Я цим анітрохи не пишаюся, — швидко сказав Сіріус. Люпин скоса зиркнув на Сіріуса, а тоді мовив: — Гаррі, зрозумій, твоєму батькові і Сіріусу вдавалося все, за що вони бралися… вони були найстильнішими в школі… усім подобалися… і якщо їх колись трохи й заносило…
— Тобто, якщо ми іноді бували чванливими бевзями, — пояснив Сіріус.
Люпин усміхнувся.
— Він іще постійно куйовдив собі волосся, — похнюплено додав Гаррі.
Сіріус і Люпин зареготали.
— Я й забув, що він це робив, — лагідно промовив Сіріус.
— А сничем він теж бавився? — поцікавився Люпин.
— Так, — нічого не розуміючи, глянув Гаррі на усміхнених Сіріуса й Люпина, що поринули в спогади. — Словом… мені здалося, що він поводився як дурень.
— Звичайно, як дурень! — бадьоро погодився Сіріус, — та ми всі були дурні! Може, крім Муні, — чесно виправився він, зиркнувши на Люпина.
Але Люпин похитав головою. — Хіба я хоч раз заборонив нам чіплятися до Снейпа? — заперечив він. — Хіба хоч раз наважився вам сказати, що ви зайшли надто далеко?
— Так, але, — не погодився Сіріус, — іноді ти змушував нас соромитися своїх вчинків… а це вже щось…
— А ще, — вперто стояв на своєму Гаррі, вирішивши вилити всі свої сумніви, якщо вже тут опинився, — він постійно поглядав на дівчат біля озера, сподівався, що ті на нього подивляться!
— Та він завжди клеїв дурника, коли поблизу була Лілі, — знизав плечима Сіріус, — біля неї він не міг стриматися, щоб не похизуватися.
— А як сталося, що вони одружилися? — приречено спитав Гаррі. — Вона ж його ненавиділа!
— Та де там, — заперечив Сіріус.
— Почала зустрічатися з ним у сьомому класі, — додав Люпин.
— Після того як Джеймс трохи вгамувався, — сказав Сіріус.
— І перестав для сміху зачакловувати учнів, — закінчив Люпин.
— Навіть Снейпа? — запитав Гаррі.
— Ну, — протяг Люпин, — зі Снейпом була особлива ситуація. Тобто Снейп сам не втрачав нагоди заклясти Джеймса, то хіба можна було очікувати, що Джеймс з цим змириться?
— І що, мама не заперечувала?
— Якщо чесно, вона про це майже не знала, — пояснив Сіріус. — Адже Джеймс не запрошував Снейпа на побачення, щоб накладати на нього чари в неї на очах.
242 
