Особенно,... 
255 
Рон нервово реготнув.
— І Геґрід хоче, щоб ми…
— Навчили його людської мови, — доказав за нього Гаррі.
— Він здурів, — майже захоплено сказав Рон.
— Так, — роздратовано погодилася Герміона, перегортаючи сторінку «Проміжної трансфігурації» й розглядаючи малюнки з поясненнями, як перетворювати сову на театральний бінокль. — Я починаю думати, що це з ним серйозно. Але, на жаль, він витяг з мене і з Гаррі обіцянку.
— То порушите обіцянку та й усе, — рішуче сказав Рон. — Тобто слухайте… у нас на носі екзамени, і нам залишається ось стілечки… — він майже докупи склав великий і вказівний пальці, — …щоб нас і без цього викинули зі школи. До речі… пам’ятаєте Норберта? Або Араґоґа? Чи це хоч раз доводило до добра, якщо ми зв’язувалися з якоюсь Геґрідовою почварою?
— Я знаю, але ж… ми пообіцяли, — тихенько сказала Герміона.
Рон задумливо пригладив волосся й зітхнув:
— Геґріда ж іще не звільнили. Він стільки протримався, що дотягне, можливо, й до кінця року, і нам тоді взагалі не доведеться потикатися до Ґропа.
* * *
Подвір’я замку сяяло під сонцем, ніби щойно пофарбоване. Безхмарне небо всміхалося самому собі з гладесенької іскристої поверхні озера. Зелена шовковиста трава погойдувалася під лагідним вітерцем. Настав червень, але для п’ятикласників це означало тільки одне — початок іспитів для отримання СОВ.
Учителі вже не завдавали їм домашніх завдань. На уроках повторювали ті теми, що швидше за все, на думку вчителів, могли трапитися на іспитах. Цілеспрямована, гарячкова атмосфера не зашиїпала в Гарріній голові місця ні для чого, крім СОВ. Та на уроках настійок він інколи все ж думав, чи сказав Люпин Снейпові, щоб той і далі навчав Гаррі блокології. Якщо й сказав, то Снейп знехтував Люпином так само відверто, як нехтував тепер Гаррі. Втім, Гаррі це було зручно. Справ і мороки вистачало й без додаткових уроків у Снейпа. Герміона, на його щастя, теж цими днями не мала часу, щоб набридати йому ще й з блокологією. Вона безперервно щось бурмотіла собі під ніс і вже багато днів не залишала ніде одягу для ельфів.
З наближенням іспитів для СОВ не лише Герміона поводилася дивно. Ерні Макмілан виробив дратівливу звичку розпитувати всіх, як саме вони повторюють матеріал.
— Скільки годин на добу ви присвячуєте повторенню? — допитувався він з маніакальним блиском в очах у Гаррі й Рона перед уроком гербалогії.
— Не знаю, — відповів Рон. — Кілька.
— Більше восьми чи менше?
— Менше, мабуть, — трохи стривожився Рон.
— А я працюю по вісім годин, — гордо випнув груди Ерні. — Вісім або дев’ять. Обов’язково годину щодня перед сніданком. У середньому вісім. Іноді, у вихідні, працюю по десять годин. У понеділок було дев’ять з половиною. У вівторок гірше… тільки сім і п’ятнадцять хвилин. А от у середу…
Гаррі був страшенно вдячний професорці Спраут, яка саме тієї миті запросила всіх до оранжереї, змусивши Ерні урвати свій монолог.
Драко Мелфой тим часом винайшов інший спосіб сіяти паніку.
— Карочє, головне не те, що ви знаєте, — голосно казав він Кребові й Ґойлу біля кабінету настійок за кілька днів до іспитів, — а кого ви знаєте. Так от, мій старий уже багато років дружить з головою чаклунської екзаменаційної комісії… з Ґрізельдою Марчбенкс… вона буває у нас в гостях…
— Думаєте, це правда? — стурбовано прошепотіла Герміона до Гаррі й Рона.
— Навіть якщо й так, ми все одно нічого не вдіємо, — невесело відповів Рон.
— А я думаю, що це неправда, — тихенько сказав Невіл, що стояв позаду. — Бо Ґрізельда Марчбенкс дружить з моєю бабусею, і вона про Мелфоїв ніколи й не згадувала.
— А яка вона, Невіле? — відразу зацікавилася Герміона. — Сувора?
— Трохи схожа на бабусю, — пригнічено відповів Невіл.
— Але ж від того, що ти її знаєш, гірше тобі не буде, правда? — підбадьорив його Рон.
— Ох, не знаю, чи це поможе, — ще нещасніше промимрив Невіл. — Бабуся завжди каже професорці Марчбенкс, що я гірший за тата… та ви ж її самі бачили в лікарні Святого Мунґо.
Невіл утупився в підлогу. Гаррі, Рон і Герміона перезирнулися, але не знали, що сказати. Це вперше Невіл заговорив про їхню зустріч у чаклунській лікарні.
Тим часом у школі розквітнув чорний ринок, на якому п’яти–й семикласники торгували засобами для зосередження, кмітливості й невсипущості. Гаррі й Рон мало не спокусилися на пляшку «Розумового еліксиру від Баруфіо», яку їм запропонував рейвенкловський шестикласник Еді Кармайкл. Він присягався, що лише завдяки еліксиру отримав торік дев’ять «відмінних» СОВ. Півлітрову пляшку він пропонував усього за дванадцять ґалеонів. Рон пообіцяв Гаррі віддати борг за свою половину, коли закінчить Гоґвортс і знайде роботу. Та не встигли вони домовитися про цю оборудку, як Герміона конфіскувала в Кармайкла пляшку і весь її вміст вилила в унітаз.
255 
