Последние отзывы

  5  

- О. Господи, то це через вас повбивали людей, в я повинен відповідати за іржаву оснастку, за роз'їдені шви, навіть не знаю, за що ще! - розлючено вигукнув прем'єр-міністр.

- Через мене?? - побагровів Фадж. - Хочете сказати, що ви на цей шантаж піддалися б?

- Може, й ні, - прем'єр-міністр підвівся й закрокував по кабінеті, - але я зробив би все можливе, щоб упіймати шантажиста до того, як він те все накоїв!

- Невже ви вважаєте, що я не зробив усього можливого? _ розгнівався Фадж. - Кожнісінький аврор міністерства намагався… і далі намагається… знайти його самого й виловити його посіпак, але ж ми говоримо про одного з наймогутніших чаклунів усіх часів - про чаклуна, якого не можуть упіймати ось уже тридцять років!

- Ви ще, може, скажете, що то він спричинив ураган у західних регіонах? - запитав прем'єр-міністр, обурення якого зростало з кожним кроком. Він лютував від того, що з'ясувалася причина усіх жахливих катастроф, а він не міг її повідомити громадськості. Це було ще гірше, ніж визнавати помилки уряду.

- То був не ураган, - жалюгідно буркнув Фадж.

- Вибачайте! - гарикнув прем'єр-міністр, щосили тупаючи ногами. - Вирвані з корінням дерева, зірвані дахи, погнуті ліхтарні стовпи, жахливі травми…

- То були смертежери, - пояснив Фадж. - Посіпаки

Того-Кого-Не-Можна-Називати. І… і ще ми підозрюємо втручання велетня.

Прем'єр-міністр зупинився, ніби наштовхнувшись на невидиму стіну.

- Чиє втручання? Фадж скривився.

- Щоб досягти грандіозного ефекту, він минулого разу залучив велетнів. Служба дезінформації працює цілодобово, команди забуттяторів видозмінюють пам'ять усіх маґлів, які бачили, що відбулося насправді. Відділ нагляду й контролю за магічними істотами мало не в усьому складі гасає довкола Сомерсета але ми не можемо знайти велетня… це просто катастрофа.

- Та невже! - гнівно вигукнув прем'єр-міністр.

- Я не заперечую, що моральний дух у міністерстві зараз низький, - зізнався Фадж. - Усе це, а потім ще втрата Амелії Боунз…

- Втрата кого?

- Амелії Боунз. Голови відділу дотримання магічних законів. Ми гадаємо, що Той-Кого-Не-Можна-Називати міг її вбити власноручно, бо це була надзвичайно обдарована чаклунка, і… і все свідчить на користь того, що вона чинила йому серйозний опір.

Фадж прокашлявся, а тоді, як здалося, через силу перестав крутити котелка.

- Але ж про те вбивство писали газети, - миттю забув про свій гнів прем'єр-міністр. - Наші газети. Амелія Боунз… там повідомлялося, що це була самотня жінка середнього віку. Це було… жорстоке вбивство. Був великий розголос. Поліція просто збита з пантелику ви розумієте.

Фадж зітхнув.

- Ясно, що збита. її ж убили в замкненій зсередини кімнаті, правда? Зате нам достеменно відомо, хто саме її вбив, хоч ми анітрохи не наблизилися до того, щоб його зловити. А тоді ще й Емеліна Венс, про неї ви. мабуть, не чули…

- Ще й як чув! - вигукнув прем'єр-міністр. - Це сталося, між іншим, недалечко звідси, якраз за рогом. Газета цю подію смакували: «Порушення закону й порядку під носом у прем'єр-міністра…»

- І ніби цього було замало, - вів далі Фадж, майже не слухаючи прем'єр-міністра, - розвелося повно дементорів. їхні зграї нападають скрізь…

У добрі старі часи ця фраза здалася б прем'єр-міністрові якоюсь тарабарщиною, але тепер він був мудріший.

- Я думав, що дементори охороняють в'язнів Азкабану, - обережно уточнив він.

- Так було.-втомлено пояснив Фадж. - Колись. Тепер вони залишили в'язницю і приєдналися до Того-Кого-Не-Можна-Називати. Мушу зізнатися, що це був удар у спину.

- Ви начебто казали, - перепитав прем'єр-міністр, відчуваючи, як його охоплює жах. - що ці істоти висмоктують зі своїх жертв надію й радість?

- Саме так. І вони розмножуються. Ось чому стоїть такий туман.

Прем'єр-міністр відчув слабкість у колінах і впав у найближче крісло. Від думки про невидимих істот, що тиняються по містах і селах, сіючи серед виборців відчай і безнадію, він трохи не зомлів.

- Послухайте мене, Фадж… ви мусите щось зробити! Ви міністр магії й несете за це відповідальність!

- Мій любий пане прем'єре, невже ви вважаєте, що після таких подій я залишився міністром магії? Мене звільнили три дні тому! Уся чаклунська громада два тижні вимагала моєї відставки. Я за увесь термін свого перебування на посаді ще не бачив чаклунів такими згуртованими! - зробив відважну спробу всміхнутися Фадж.

Прем'єр-міністрові на мить забракло слів. Хоч він і був обурений ситуацією, в якій опинився, та не міг не співчувати цьому зіщуленому чоловікові, що сидів навпроти.

  5