— Що?! — сторопіло мовив Гаррі.
Пролунав довгий гудок. Кондуктори почали зачиняти двері вагонів.
— Пообіцяй мені, Гаррі, — скоромовкою заговорив містер Візлі, — що б там не сталося…
— Але навіщо я мав би шукати того, хто хоче мене вбити? — нічого не розумів Гаррі.
— Поклянися — що б ти не почув…
— Артуре, швидко! — закричала місіс Візлі.
Поїзд випустив пару і зрушив з місця. Гаррі підбіг до вагона і заскочив у двері, які йому відчинив Рон. А далі вся компанія висунулася з вікон і махала містеру і місіс Візлі, аж доки поїзд завернув за ріг.
— Мені треба з вами поговорити, — прошепотів Гаррі Ронові й Герміоні, коли поїзд почав набирати швидкість.
— Джіні, вийди, — звелів Рон.
— Ох, як чемно, — образилася Джіні і гордовито відійшла.
У пошуках вільного купе Гаррі, Рон та Герміона рушили коридором. Аж наприкінці вагона натрапили на купе, в якому була тільки одна особа — чоловік, що міцно спав біля вікна. Друзі спинилися на порозі. «Гоґвортський експрес» призначався для учнів, тому, окрім відьми, що возила візочок з харчами, інших дорослих вони в ньому досі не зустрічали.
Незнайомець був одягнений у вельми поношену, латану — перелатану мантію. Хворобливий і виснажений з вигляду, він, однак, був ще доволі молодим, хоч у його світло–каштановому волоссі де–не–де вже пробивалася сивина.
— Хто б це міг бути? — прошипів Рон, коли вони зачинили двері і примостилися якомога далі від вікна.
— Професор Р. Дж. Люпин, — прошепотіла у відповідь Герміона.
— Як ти знаєш?
— Написано на його портфелі, — Герміона вказала на поличку над головою чоловіка. Там лежав пошарпаний портфелик, який тримався купи тільки тому, що був старанно обмотаний мотузками. На портфелику напівоблупленими літерами в кутку було виведено: «Професор Р. Дж. Люпин».
— Цікаво, що він викладає? — недовірливо глянув Рон на мертвотно–блідий профіль Люпина.
— Це ж очевидно: є тільки одна вільна посада — захист від темних мистецтв, — прошепотіла Герміона.
Вони мали вже двох учителів захисту від темних мистецтв — щороку нового. Ходили чутки, що ця посада приносить нещастя.
— Ой, не знаю, чи він потягне, — засумнівався Рон. — Схоже, що його можна прикінчити будь–яким закляттям. О, вибач… — повернувся він до Гаррі, — що ти хотів нам сказати?
Гаррі розповів про суперечку між містером і місіс Візлі та про попередження містера Візлі. Рон був приголомшений, а Герміона притисла руки до вуст.
Нарешті вона їх опустила й промовила:
— Отже, Сіріус Блек утік, щоб полювати за тобою! Ой, Гаррі… тобі треба бути дуже–дуже обережним. І не шукати собі нових пригод…
— Та я й не шукаю, — роздратувався Гаррі. — Вони самі мене знаходять.
— Гаррі ж не дурний, щоб шукати якогось психа, який хоче його вбити! — тремтячим голосом сказав Рон.
Друзі сприйняли новину гірше, ніж Гаррі сподівався. Вони злякалися Блека значно більше, ніж він.
— Ніхто не збагне, як він вирвався з Азкабану, — стривожився Рон. — Таке ще нікому не вдавалося. А за ним, до речі, був посилений нагляд.
— Але його обов’язково спіймають, правда? — розхвилювалася Герміона. — Тепер і маґли його скрізь шукають…
— Що це? — зненацька насторожився Рон.
Звідкись долинав слабенький металевий свист. Вони оглянули купе.
— Це з твоєї валізи, Гаррі! — Рон піднявся, почав нишпорити на багажній полиці і видобув з–під Гарріних мантій кишеньковий стервоскоп.
Яскраво сяючи, він стрімко закрутився на Роновій долоні.
— Ой! Це стервоскоп? — Герміона встала, щоб краще його роздивитися.
— Так… але він такий… дешевенький, — пояснив Рон. — Він аж казився, коли я прив’язував його до Еролиної лапи, щоб відіслати Гаррі.
— А, може, ти робив тоді щось погане? — підозріло глянула на нього Герміона.
— Ні! Ну… хіба що не варто було посилати Еролу. Знаєте, їй на ці далекі відстані уже не вистачає сили. Але як інакше я міг переправити Гаррі подарунок?
— Засунь його в валізу, — порадив Гаррі, бо стервоскоп і далі пронизливо свистів. — Він зараз ще розбудить професора.
Щоб приглушити стервоскоп, Рон засунув його в особливо гидку пару старих шкарпеток дядька Вернона і зачинив валізу.
— Перевіримо його в Гоґсміді, — сказав Рон, знову сідаючи. — Фред і Джордж казали, що такі штучки продаються в крамниці магічних інструментів «Дервіш і Бенкс».