ФАНТАСТИКА

ДЕТЕКТИВЫ И БОЕВИКИ

ПРОЗА

ЛЮБОВНЫЕ РОМАНЫ

ПРИКЛЮЧЕНИЯ

ДЕТСКИЕ КНИГИ

ПОЭЗИЯ, ДРАМАТУРГИЯ

НАУКА, ОБРАЗОВАНИЕ

ДОКУМЕНТАЛЬНОЕ

СПРАВОЧНИКИ

ЮМОР

ДОМ, СЕМЬЯ

РЕЛИГИЯ

ДЕЛОВАЯ ЛИТЕРАТУРА

Последние отзывы

Цыганский барон

Немного затянуто, но впечатления после прочтения очень приятные )) >>>>>

Алая роза Анжу

Зря потраченное время. Изложение исторического тексто. Не мое. >>>>>

Бабки царя Соломона

Имена созвучные Макар, Захар, Макаровна... Напрягает А так ничего, для отдыха души >>>>>

Заблудший ангел

Однозначно, советую читать!!!! Возможно, любительницам лёгкого, одноразового чтива и не понравится, потому... >>>>>

Наивная плоть

Не понимаю восторженных отзывов. Предсказуемо и шаблонно написано >>>>>




  169  

Гаррі помчав прямо до туалету поверхом нижче, запихаючи по дорозі в сумку Ронову «Прогресивну методику зіллєваріння».

За хвилину він уже стояв перед Снейпом, котрий мовчки простяг руку до сумки. Гаррі, важко дихаючи й відчуваю чи, як пече в грудях, віддав її й чекав.

Снейп по одному витягував підручники й оглядав. Останнім залишився підручник настійок, і він дуже уважно його переглянув, перш ніж заговорити.

- Поттер, це твій підручник «Прогресивної методики зіллєваріння»?

- Так, - відповів Гаррі, усе ще важко дихаючи.

- Ти в цьому впевнений, Поттер?

- Так, - трохи виклично підтвердив Гаррі.

- Ти купив цю «Прогресивну методику зіллєваріння» в книгарні «Флоріша й Блотса»?

- Так,-рішуче визнав Гаррі.

- Тоді чому, - запитав Снейп, - зсередини на палітурці написано «Руні Ввазусруні»?

Серце в Гаррі на мить зупинилося.

- Це моє прізвисько, - відповів він.

- Твоє прізвисько, - повторив Снейп. -Так… мене так прозвали друзі, -уточнив Гаррі.

- Я розумію, що таке прізвисько, - сказав Снейп. Його холодні чорні очі знову почали свердлити Гаррі, але він намагався в них не дивитися. Закрий свій мозок… закрий свій мозок… але ж він так і не навчився цього робити…

- Знаєш, що я думаю, Поттер?-дуже спокійно запитав Снейп. - Я думаю, що ти брехун і шахрай, і що ти заслуговуєш відбувати в мене покарання щосуботи аж до кінця семестру. А ти що думаєш, Поттер?

- Я… я з цим не погоджуюся, пане професоре, - відповів Гаррі. і далі уникаючи Снейпових очей.

- Побачимо, що ти скажеш після покарань, - сказав Снейп. - О десятій ранку в суботу, Поттер. У моєму кабінеті.

- Але ж, пане професоре… - пробелькотів у розпачі Гаррі. - Квідич… останній матч цього…

- Рівно о десятій, - прошипів Снейп і вишкірив жовті зуби. - Бідолашний Ґрифіндор… цього року четверте місце вам забезпечене…

І, не кажучи більше ні слова, Снейп вийшов з туалету, а Гаррі стояв і дивився в потріскане дзеркало, відчуваючи таку слабкість, якої Рон, напевно, не відчував ніколи вжитті.

- Не хочу нагадувати, що я тобі це не раз казала, - зронила Герміона згодом у вітальні.

- Перестань, Герміоно, - сердито буркнув Рон.

Гаррі так і не пішов вечеряти; у нього геть пропав апетит. Він щойно закінчив розповідати Ронові, Герміоні й Джіні про те що сталося, хоч у цьому й не було великої потреби.

Новина розлетілася блискавично: Плаксива Мірта, очевидно, вважала за свій обов'язок вигулькувати в кожнісінькому туалеті замку, розносячи цю вістку; Мелфоя в шкільній лікарні вже провідала Пенсі Паркінсон; не гаючи часу, вона почала скрізь паплюжити Гаррі. а Снейп розповів викладачам усі подробиці того, що сталося. Гаррі вже довелося пережити страшенно неприємні п'ятнадцять хвилин у товаристві професорки Макґонеґел, яка сказала, що йому дуже пощастило, як його відразу не вигнали, і що вона від усього серця підтримує призначене Снейпом покарання щосуботи до кінця семестру.

- Я ж тобі казаха, що той Принц був паршивий тип, - ніяк не могла вгамуватися Герміона. - І я мала рацію, скажи?

- Я так не думаю- впирався на своєму Гаррі.

Йому було погано і без Герміониних повчань: обличчя гравців ґрифіндорської команди, коли він їм повідомив, що не гратиме в суботу. були для нього найгіршою карою. Він відчував погляд Джіні, але не піднімав на неї очей: не хотів побачити її розчарування чи обурення. Сказав їй тільки, що в суботу вона буде ловцем, а Дін знов увіллється в команду і займе її місце загонича. Якщо вони переможуть, то Джіні помириться з Діном на хвилі загальної післяматчевої радості… ця думка пронизала Гаррі крижаним ножем…- Гаррі. - все чіплялася Герміона, - і як же ти можеш захищати ту книжку після того, як закляття…

- Та скільки триндіти про книжку! - зло урвав її Гаррі. - Принц просто переписав це закляття! Він же не радив його застосовувати! Скоріше за все, він записав те, що хтось використав проти нього!

- Я в це не вірю,- заперечила Герміона. -Ти просто виправдовуєшся…

- Я не виправдовуюся!-вигукнув Гаррі-Краще б я такого не робив-і не тільки через той десяток покарань. Ти знаєш, що я не використав би таке закляття навіть проти Мелфоя, але не можна звинувачувати в цьому Принца. адже ж він не написав: "Випробуйте, це класна штучка"… він просто робив нотатки для себе, а не для когось іншого…

- То ти хочеш сказати, -немогла повірити Герміона, - що підеш туди і…

- … і заберу книжку? Аякже. - переконано заявив Гаррі. - Послухай, без Принца а б ніколи не виграв фелікс-феліціс. Ніколи б не довідався, як урятувати від отруєння Рона, ніколи б…

  169