58 
- Отож, отож. отож. - торохтів Слизоріг. чия широка постать невиразно проглядалася крізь хмари випарів. - Витягуйте терези, комплекти настійок і не забувайте про підручники «Прогресивна методика зіллєваріння»…-
- Пане професоре?-підняв руку Гаррі.
- Що, Гаррі. мій хлопчику?
- У мене нема ні книжки, ні терезів, нічого… і в Рона нема… розумієте, ми просто не знали, що отримаємо право складати НОЧІ…
- Авжеж, професорка Макґонеґел щось таке згадувала… не журися, хлопчику, не журися. Можете взяти запасні складники в он тій шафі, та й терези якісь ми вам позичимо, а отут ось у нас стосик старих підручників. їх вам вистачить, поки не замовите нові у «Флоріш і Блотс»…
Слизоріг почовгав до кутової шафи, понишпорив у ній і за мить повернувся з двома пошарпаними підручниками «Прогресивної методики зіллєваріння» Лібатія Бориджа, вручивши їх Гаррі й Рону разом з двома комплектами потьмянілих терезів.
- Отож. - Слизоріг знову став перед класом і напнув свої й так випнуті груди, від чого здалося, що ґудзики його камізельки ось-ось повідлітають. - Я тут приготував деякі відвари й настоянки, просто з цікавості, знаєте, щоб вам показати. Ви такі зможете виготовляти після того, як завершите курс навчання і складете НОЧІ. Можливо, ви про них і чули, хоч і не вміли ще зробити. Хто мені скаже, що оце таке?
Він показав на казан біля слизеринського стола. Гаррі
трохи піднявся з місця й побачив, що в тому казані кипить нібито звичайнісінька вода.
Герміонина натренована рука злетіла вгору раніше за всіх; Слизоріг дав їй слово.
- Це сироватка правди, без кольору й запаху. Того, хто її випив, вона змушує казати правду. - випалила Герміона.
- Дуже добре, дуже добре!-зрадів Слизоріг. - А зараз, - він показав на казан біля рейвенкловського столу, -про неї тут повинні добре знати… недавно її згадували в кількох міністерських листівках… хто скаже?…
І знову Герміонина рука була найспритніша.
- Це багатозільна настійка, пане професоре.
Гаррі теж упізнав цю схожу на жабуриння речовину, що поволі булькотіла в другому казані, але він не ображався, що Герміона й тут устигла першою відповісти на запитання; врешті, саме їй вдалося виготовити це зілля ще в другому класі.
- Чудово, чудово! Ну, а оця… так, дівчинко?-подивився трохи спантеличено Слизоріг на Герміону, чия рука знову пронизала повітря.
- Це амуртензія!
- Так воно й є. Майже безглуздо запитувати,-вражено зронив Слизоріг, - бо ти, мабуть, і так знаєш, яке її застосування?
- Це найпотужніше в світі любовне зілля! - затарахкотіла Герміона.
- Цілком правильно! Ти його, мабуть, розпізнала завдяки виразному перламутровому відблиску?
- Окрім того, пара підноситься характерними спіралями, - радісно додала Герміона, - а ще це зілля матиме для кожного інший залах - залежно від того, що кого приваблює. Ось я відчуваю пахощі свіжоскошеної трави, нового пергаменту і…
Але раптом вона зашарілася й не договорила. -Можу я запитати, як тебе, дівчинко, звати?-Слизоріг не звернув уваги на її зніяковіння.
- Герміона Ґрейнджер, пане професоре.
- Ґрейнджер? Ґрейнджер? А ти не родичка Гектора Дегворта-Ґрейнджера. котрий заснував «Надзвичайне товариство зіллєварів»?
- Начебто ні, пане професоре. Розумієте, я з родини маґлів.
Гаррі помітив, як Мелфой нахилився до Нота і щось зашепотів; вони обидва вишкірилися, а от Слизорога це зовсім не збентежило, навпаки - він засяяв і перевів погляд з Герміони на Гаррі, що сидів біля неї.
- Ото! "Моя найкраща приятелька теж з родини маґлів і вона найкраща в класі!". Гаррі. припускаю, це і є та найкраща приятелька, про яку ти згадував?
- Так, пане професоре, -зізнався Гаррі.
- Панно Ґрейнджер, ви заробили для Ґрифіндору двадцять очок,-добродушно виголосив Слизоріг.
Мелфой скривився точнісінько так, як тоді, коли Герміона заїхала йому по пиці. Сяюча Герміона обернулася до Гаррі й прошепотіла:
- Ти справді йому казав, що я найкраща в класі? Ой, Гаррі!
- А що тут такого незвичайного?-чомусь роздратовано прошипів Рон. -Ти справді найкраща в класі… я б теж йому таке сказав, якби він у мене спитав!
Герміона всміхнулася, але приклала пальця до вуст, щоб вони почули, що говорить Слизоріг. Але Рон трохи скис.
- Зрозуміло, амуртензія не творить справжньої любові. Любов неможливо виготовити чи і підробити. Цей відвар просто викликає сильне захоплення або нав'язливу пристрасть. Це найнебезпечніше і найпотужніше зілля в цьому приміщенні… саме так. - похмуро кивнув він у бік Мелфоя з Нотом. які скептично осміхалися. - Коли побачите в житті стільки, як я, то не будете недооцінювати сили всепоглинаючої любові… А зараз час нам братися за роботу.
58 
