ФАНТАСТИКА

ДЕТЕКТИВЫ И БОЕВИКИ

ПРОЗА

ЛЮБОВНЫЕ РОМАНЫ

ПРИКЛЮЧЕНИЯ

ДЕТСКИЕ КНИГИ

ПОЭЗИЯ, ДРАМАТУРГИЯ

НАУКА, ОБРАЗОВАНИЕ

ДОКУМЕНТАЛЬНОЕ

СПРАВОЧНИКИ

ЮМОР

ДОМ, СЕМЬЯ

РЕЛИГИЯ

ДЕЛОВАЯ ЛИТЕРАТУРА

Последние отзывы

Мода на невинность

Изумительно, волнительно, волшебно! Нет слов, одни эмоции. >>>>>

Слепая страсть

Лёгкий, бездумный, без интриг, довольно предсказуемый. Стать не интересно. -5 >>>>>

Жажда золота

Очень понравился роман!!!! Никаких тупых героинь и самодовольных, напыщенных героев! Реально,... >>>>>

Невеста по завещанию

Бред сивой кобылы. Я поначалу не поняла, что за храмы, жрецы, странные пояснения про одежду, намеки на средневековье... >>>>>

Лик огня

Бредовый бред. С каждым разом серия всё тухлее. -5 >>>>>




  102  

- Тоді це природний хист! - вигукнув Слизоріг. - Ти побачив би, що він витворив на першому ж моєму уроці. «Смертельний ковток»… ще жоден учень не варив кращого зілля з першої ж спроби, навіть ти, Северусе…

- Справді? - спокійно перепитав Снейп, і далі свердлячи очима Гаррі, аж у того похололо в грудях. Ще йому не вистачало, щоб Снейп зацікавився, звідки взявся його несподіваний талант до настоянок.

- А нагадай мені, Гаррі, які ти ще вивчаєш предмети? - запитав Слизоріг.

- Захист від темних мистецтв, заклинання, трансфігурацію, гербалогію…

- Одне слово, усі ті предмети, знання яких необхідне авророві, - з ледь помітним глузуванням осміхнувся Снейп.

- Так, бо я хотів би стати аврором, - виклично сказав Гаррі.

- Із тебе вийде видатний аврор! - загорлав Слизоріг.

- Не думаю, Гаррі, що тобі варто бути аврором, - несподівано втрутилася Луна. Усі на неї глянули. -Аврори належать до таємної ложі гнилоіклів. Я думала, що всі про це знають. Вони діють зсередини, щоб зруйнувати Міністерство магії через поєднання темної магії з хворобою ясен.

Гаррі пирхнув зо сміху, і йому в ніс потрапило з півкелиха медовухи. Справді, вже заради цього одного варто було привести Луну сюди. Він відвів руку з келихом від вуст, кашлянув, стікаючи медовухою, та не міг стримати сміху, і тут побачив ще один дарунок долі: Аргус Філч тяг до них за вухо Драко Мелфоя.

- Пане професоре Слизороже, - Філч сопів, щелепа в нього тряслася, а вирячені очі блищали маніакальною жагою до виявлення правопорушників, - я побачив, як цей хлопець зачаївся у верхньому коридорі. Він каже, що був запрошений на ваше свято, але трохи спізнився. Чи ви надсилали йому запрошення? Розлючений Мелфой вирвався з Філчевих лап.

- Карочє, добре, мене не запрошували!-сердито крикнув він. - Я хотів прийти незваним гостем! Що, щасливий?

- Е, ні! - заперечив Філч, хоч це не зовсім в'язалося з радістю, якою сяяло його обличчя. - Ти вскочив у халепу, он як! Хіба директор не казав, що нічні походеньки без дозволу заборонені? Казав чи ні, га?

- Усе добре, Аргусе, добре, - замахав рукою Слизоріг. - Це ж Різдво, й нема ніякого злочину в бажанні прийти на вечірку. Один-єдиний раз забудьмо про покарання. Драко, можеш тут залишатися.

Філчеве розчарування й обурення було цілком сподіване; але чому, подумав Гаррі, дивлячись на Мелфоя, той теж не особливо щасливий? І чому це Снейп зиркав на Мелфоя водночас сердито і… чи це можливо?… трохи злякано?

Та не встиг Гаррі усвідомити все побачене, як Філч відвернувся й почовгав геть, бурмочучи щось собі під ніс; Мелфой силувано всміхнувся й почав дякувати Слизорогові за великодушність, а Снейп знову надів незворушну маску.

- Та що там, - відмахнувся від Мелфоєвих подяк Слизоріг. - Зрештою, я був знайомий з твоїм дідом…

- Пане професоре, він завжди був про вас дуже високої думки. - мерщій підхопив Мелфой. - Казав, що не знав кращого за вас зіллєвара.

Гаррі глянув на Мелфоя. Його здивувало не підлабузництво Мелфоя. бо він роками спостерігав, як той постійно вихваляє Снейпа. Але він раптом помітив, що вигляд у Мелфоя якийсь хворобливий. Він уже хтозна відколи не бачив Мелфоя так близько; тепер добре було видно темні кола в нього під очима й відверто сірий колір його шкіри.

- На два слова, Драко, - сказав йому зненацька Снейп.

- Ой, та годі тобі, Северусе, - знову гикаючи, забідкався Слизоріг, - це ж Різдво, не будь такий суворий…

- Я вихователь його гуртожитку, і це мені вирішувати, бути мені суворим чи ні. - коротко відказав Снейп. - За мною, Драко.

Вони пішли - Снейп попереду, а набурмосений Мелфой ззаду. Гаррі якусь мить нерішуче стояв, а тоді пробурмотів:

- Луно, я на хвильку… е-е… в туалет.

- Добре, - життєрадісно озвалася Луна. Він уже відійшов на кілька кроків, коли йому почулося, що вона знову почала розмову про таємну ложу гнилоіклів з професоркою Трелоні, котру це питання щиро зацікавило.

Було досить легко в безлюдному коридорі витягти з кишені плаща-невидимку й накинути його на себе. Значно складніше виявилося знайти Снейпа й Мелфоя. Гаррі побіг по коридору-добре, що його тупіт не було чути за музикою й гамором, що долинали зі Слизорогового кабінету. Можливо, Снейп повів Мелфоя до свого кабінету в підвалі… чи до слизеринської вітальні… проте Гаррі притулявся вухом до кожнісіньких дверей, що їх минав. Аж нарешті, присівши біля замкової шпаринки останнього в коридорі класу, він почув, схвильовано здригнувшись, голоси.

  102