ФАНТАСТИКА

ДЕТЕКТИВЫ И БОЕВИКИ

ПРОЗА

ЛЮБОВНЫЕ РОМАНЫ

ПРИКЛЮЧЕНИЯ

ДЕТСКИЕ КНИГИ

ПОЭЗИЯ, ДРАМАТУРГИЯ

НАУКА, ОБРАЗОВАНИЕ

ДОКУМЕНТАЛЬНОЕ

СПРАВОЧНИКИ

ЮМОР

ДОМ, СЕМЬЯ

РЕЛИГИЯ

ДЕЛОВАЯ ЛИТЕРАТУРА

Последние отзывы

Мода на невинность

Изумительно, волнительно, волшебно! Нет слов, одни эмоции. >>>>>

Слепая страсть

Лёгкий, бездумный, без интриг, довольно предсказуемый. Стать не интересно. -5 >>>>>

Жажда золота

Очень понравился роман!!!! Никаких тупых героинь и самодовольных, напыщенных героев! Реально,... >>>>>

Невеста по завещанию

Бред сивой кобылы. Я поначалу не поняла, что за храмы, жрецы, странные пояснения про одежду, намеки на средневековье... >>>>>

Лик огня

Бредовый бред. С каждым разом серия всё тухлее. -5 >>>>>




  134  

Гаррі сів на ліжку, серце в нього закалатало, тюрбан з бинтів збився набакир. Нарешті він знайшов вихід із ситуації: таки існувала можливість простежити за Мелфоєм… Як він міг забути! Чому не подумав раніше?

Але питання полягало в тому, як його викликати? Що треба зробити?

Тихенько й невпевнено Гаррі проказав у темряві:

- Крічер?

Щось голосно ляснуло й тиху палату заповнило якесь шарудіння й писк. Рон зойкнув і прокинувся.

- Що тут?…

Гаррі поспіхом скерував чарівну паличку на двері кабінету мадам Помфрі й пробурмотів: «Глушилято!». щоб вона сюди не прибігла. Тоді підсунувся до краю ліжка, щоб краще роздивитися, що там, власне, діялося.

Два ельфи-домовики борюкалися, вовтузячись на під лозі - один у кількох вовняних шапочках та бурячковому светрі, що давно вже збігся, а другий-у брудній старій ганчірці на стегнах. Тоді знову щось голосно бабахнуло - і просто з повітря над ельфами-борцями виник Півз Полтерґейст

- Потько, я все бачив! - обурено сказав він Гаррі, вказуючи на бійку внизу, а тоді голосно загиготів. - Гляньте, як ці мізерні істотки чубляться між собою - кусь кусь, луп-луп…

- Крічер не ображатиме Гаррі Поттера на очах у Добі, ніколи, бо Добі заткне Крічеру рота!-пронизливо верещав Добі.

- …штурх-штурх, шкряб-шкряб! - радісно вигукував Півз, кидаючи в ельфів шматки крейди, щоб розлютити їх ще більше. - Щип-щип, тиць-тиць!

- Крічер казатиме про свого хазяїна, що хоче! Який з нього хазяїн?! Паскудний друг бруднокровців! Ой, що б сказала бідолашна Крічерові хазяєчка?…

Що саме сказала б Крічерова хазяйка, ніхто так і не довідався, бо в цю мить Добі вгатив своїм вузлуватим кулачком Крічера в зуби, вибивши їх не менше половини. Гаррі й Рон позіскакували з ліжок і розборонили ельфів, хоч ті й далі намагалися один одного штурхати й буцати ногами, під'юджувані Півзом, що кружляв навколо лампи й репетував: - Запхни йому пальця в носяку, розквась його до крові, посмикай завушиська…

Гаррі націлився чарівною паличкою на Півза і вигукнув:

Язиколип!- Півз схопився за горло, спробував ковтнути, а тоді шугонув з палати, показуючи непристойні жести, але не в змозі нічого вимовити, бо язик йому при лип до піднебіння.

- Непогано, -схвалив Рон, піднімаючи Добі вгору, щоб його кінцівки, якими ельф і далі розмахував, не діставали до Крічера. - Ще одне Принцове закляття?

- Так, - зізнався Гаррі, заломлюючи Крічерові за спину його зморщену ручку. - Годі! Забороняю вам битися один з одним! Тобто Крічер, тобі заборонено битися з Добі. Добі, я знаю, що не маю права тобі наказувати…

- Добі вільний ельф-домовик і може підкорятися, кому забажає, тому Добі виконає все, що йому скаже Гаррі Поттер! - вигукнув Добі, і сльози покотилися по його зморщеному личку, скрапуючи на светр.

- Ну, добре, - сказав Гаррі, й вони з Роном пустили ельфів. Ті попадали на підлогу, але більше не билися.

- Хазяїн мене кликав? - крекнув Крічер і вклонився, одночасно змірявши Гаррі поглядом, у якому світилося побажання якомога боліснішої смерті.

- Так, кликав, -підтвердив Гаррі, позираючи на двері кабінету мадам Помфрі, щоб перевірити, чи й досі діє закляття глушиляття; ніщо не свідчило, що вона чула всю цю метушню. - Я маю для тебе роботу.

- Крічер виконає все, що забажає хазяїн,-так низько вклонився Крічер, що мало не торкнувся губами своїх вузлуватих пальців на ногах, - бо Крічер не має вибору, хоч для Крічера ганебно мати такого хазяїна…

- Добі це зробить, паничу Гаррі Поттер! - пискнув Добі. З його очей завбільшки з тенісні м'ячики ще й досі котилися сльози. - Для Добі буде велика честь допомогти Гаррі Поттеру!

- Якщо подумати, то варто, мабуть, залучити вас обох, - сказав Гаррі. - Ну, то добре… треба, щоб ви ходили по п'ятах за Драко Мелфоєм.

Не звертаючи уваги на Рона, у якого від подиву і роздратування аж витяглося обличчя, Гаррі повів далі:

- Я хочу знати, куди він ходить, з ким зустрічається і що робить. Я хочу, щоб ви вдень і вночі сиділи в нього на хвості.

- Слухаюсь, паничу Гаррі Поттер!-негайно погодився

Добі, очі в якого захоплено засяяли. -І якщо Добі погано виконає це завдання, то Добі кинеться з найвищої вежі, паничу Гаррі Поттер!

- Цього робити не потрібно, - поспіхом додав Гаррі. -Хазяїн хоче, щоб я стежив за молодшим Мелфоєм? - крекнув Крічер. -Хазяїн хоче, щоб я шпигував за чисто кровним троюрідним небожем моєї колишньої хазяєчки?

- Саме так, - підтвердив Гаррі, передбачаючи цю небезпеку й маючи намір негайно їй запобігти. - І я тобі, Крічере, забороняю його про це попереджати або повідомляти йому про це шпигування, або взагалі з ним розмовляти, або писати йому записки, або… або нав'язувати з ним будь-які інші контакти. Зрозумів?

  134