Последние отзывы

  152  

Ерні набурмосився - заради того, щоб хоч раз перевершити Гаррі, він придумав свій власний відвар, але він чомусь скипівся й злипся, утворивши на дні казанка фіолетову галушку. Мелфой з кислим обличчям уже складав речі - Слизоріг сказав про його гикальний розчин «так собі».

Продзвенів дзвоник, і Ерні з Мелфоєм відразу вийшли.

- Пане професоре, - почав було Гаррі, але Слизоріг швиденько озирнувся; побачивши, що в класі, крім нього й Гаррі, вже нікого не лишилося, він чкурнув до виходу.

- Пане… пане професоре, чи не хотіли б ви скуштувати мій відвар?… - розпачливо гукнув йому вслід Гаррі.

Та Слизоріг уже зник. Розчарований Гаррі вилив з казанка еліксир, зібрав речі, вийшов з підвалу й помалу почав підійматися сходами до вітальні. Рон і Герміона повернулися пізно пополудні.

- Гаррі! -вигукнула Герміона, пролазячи крізь отвір за портретом, - Гаррі, я склала!

- Молодчина - похвалив він її. - А Рон? -Він… трохи недотяг, - прошепотіла Герміона, коли в приміщення горблячись, увійшов смутний і невеселий Рон.- Йому просто не пощастило, малесенька дрібничка, екзаменатор помітив, що він залишив на місці старту половину брови… А тобі як пішло зі Слизорогом?

- Ніяк, - зітхнув Гаррі, коли Рон підійшов. Не по щастило, старий, але наступного разу складеш будемо разом.

- Мабуть. - похмуро погодився Рон.-Але ж пів брови. Яка йому різниця!

- Розумію,- заспокоювала його

Герміона, - це таки несправедливо…

За вечерею друзі на всі заставки кляли екзаменатора з явлення, і Рон трошки повеселів, тож по дорозі з Великої зали до вітальні можна було поговорити про ситуацію зі Слизорогом та його спогадом.

- То що Гаррі… Використаєш фелікс-феліціс чи ні?- присікався Рон.

- Мабуть, так буде краще. - погодився Гаррі. - Навряд чи мені потрібна вся пляшечка, то ж на цілих дванадцять годин… вип'ю один великий ковток. Дві-три години мені вистачить.

- Це таке класне відчуття, коли його вип'єш. - згадував Рон. - Ніби вже ніколи не помилятимешся.

- Що ти мелеш? - засміялася Герміона. - Ти ж його ніколи не пив!

- Але ж я думав, що випив. - сказав Рон таким тоном, наче пояснював очевидне. - А це майже те саме…

Друзі побачили, як Слизоріг зайшов до Великої зали, і. добре знаючи, що він за їжею не поспішає, певний час сиділи у вітальні, розробляючи план, щоб Гаррі пішов до кабінету Слизорога аж тоді, як той туди повернеться. Коли сонце торкнулося верхівок дерев Забороненого лісу, вони вирішили, що вже час. Переконалися, що Невіл, Дін і Шеймус залишаються у вітальні, і прокралися до хлопчачої спальні.

Гаррі дістав з самого дна валізи скручену шкарпетку й вийняв з неї невеличку блискучу пляшечку.

- Ну, будьмо. - сказав Гаррі. Підніс її до губ, і відпив акуратно відміряний ковток.

- Ну, як воно? - прошепотіла Герміона.

Гаррі якусь мить мовчав. А тоді повільно, але невідворотно його охопило п'янке відчуття безмежності власних можливостей; йому здавалося, що він здатен на все - на все, що завгодно… а здобути Слизорогів спогад було тепер не тільки можливо, а й неймовірно легко…

Він з усмішкою звівся на ноги, впевнений у собі, як ніколи.

- Чудово! - вигукнув він. - Справді чудово! Що ж… іду до Геґріда.

- Що? - в один голос ошелешено зойкнули Рон і Герміона.

- Ні. Гаррі, ти мав іти до Слизорога. пам'ятаєш?- на полягала Герміона.

- Та де там. - рішуче заперечив Гаррі. -Я йду до Геґріда, маю настрій сходити до Геґріда.

- Ти маєш настрій ховати велетенського павука? - приголомшено перепитав Рон.

- Так, - відповів Гаррі, витягаючи з сумки плаща-невидимку. - Я відчуваю, що треба там сьогодні побувати. Розумієте, про що я?

- Ні, - так само в один голос відповіли Рон і Герміона. тепер уже відверто стривожені.

Сподіваюся, це справді фелікс-феліціс?- Герміона стурбовано подивилася на пляшечку проти світла. -Чи не було в тебе іншої пляшечки, з… навіть не знаю…

- З есенцією божевілля? - припустив Рон. а Гаррі тим часом накинув на плечі плащ-невидимку.

Гаррі засміявся і Рон з Герміоною стривожилися ще дужче.

- Повірте, - сказав Гаррі. - Я знаю, що роблю… чи принаймні… - він упевнено попрямував до дверей, - це знає фелікс.

Він натяг плаща-невидимку ще й на голову і почав спускатися по сходах; Рон з Герміоною побігли за ним. Зійшовши вниз, Гаррі вислизнув крізь відчинені двері.

- Що ти там робив з нею? - заверещала Лаванда Браун, дивлячись просто крізь Гаррі на Рона з Герміоною, що вийшли разом з хлопчачої спальні. Гаррі почув, як Рон щось лопотів, і швидко перетнув кімнату. залишаючи їх позаду

  152