Последние отзывы

  156  

Минуло з годину часу, і Геґрід зі Слизорогом почали виголошувати дивовижні тости - за Гоґвортс, за Дамблдора, за виготовлене ельфами вино, а тоді…,

- За Гаррі Поттера! - заревів Геґрід, випиваючи вже. мабуть, чотирнадцятий кухоль вина, половина з якого потекла йому по бороді.

- Так, справді, - вигукнув Слизоріг, у якого вже заплітався язик, - за Паррі Готтера. хлопчика-обранця, що… ну… щось там зробив, - пробелькотів він і теж вихилив кухля.

Невдовзі після цього Геґріда знову потягло на сльози і він подарував Слизорогові цілого єдинорожого хвоста, а той запхав його в кишеню, вигукуючи:

- За дружбу! За щедрість! За десять ґалеонів з кожної волосинки!

І ще якийсь час після цього Геґрід і Слизоріг сиділи, обійнявшись, пліч-о-пліч і співали повільної й тужливої пісні про помираючого чаклуна на ім'я Одо.

- Йой, файні вмирають молодими, - бурмотів захмелілий Геґрід, похилившись на стіл, поки Слизоріг вимучував приспів. - Мій татусьо так рано пішов на той світ… і твої, Гаррі, мамця й татко.

З Геґрідових очей знову рясно потекли величезні сльози; він ухопив Гаррі за руку й почав її трясти.

- … файніших чаруна й чаклівниці їхнього віку я ніколи не знав… йой, яке жахіттє… яке жахіттє…

Слизоріг тужливо завивав:

- …жахіттє, - прохрипів Геґрід, його велика кудлата голова впала на руки й він голосно захропів.

- Даруйте, - гикнув Слизоріг. - Я знаю, що мені слон на вухо наступив.

- Геґрід мав на увазі не ваш спів, - тихенько пояснив Гаррі. - Він казав про те, як помирали мої мама й тато.

- Он як, - ледве стримав могутню відрижку Слизоріг. - Ой, лишенько. Так, це було… це справді було жахіття. Страшне… Жахіттям…

Він явно не знав, що казати далі, тому знову налив у кухлі вина.

- Ти ж, Гаррі… навряд чи це пам'ятаєш?-незграбно запитав він.

- Ні… мені ж був лише рочок, коли вони загинули, - пояснив Гаррі, не зводячи очей з полум'я свічки, що колихалося від могутнього Геґрідового хропіння. - Але опісля я багато довідався про те, що сталося. Тато загинув перший. Ви про це знали?

- Я… я не знав, - ледь чутно озвався Слизоріг.

- Так… Волдеморт його вбив, а тоді переступив через його тіло й пішов до мами, - говорив далі Гаррі.

Слизоріг здригнувся всім тілом, але не зміг відвести переляканого погляду від обличчя Гаррі.

- Він наказав їй забиратися геть, - безжально вів далі Гаррі. - Сказав, що їй не треба вмирати. Йому потрібен був тільки я. Вона могла б урятуватися.

- Ой, лишенько, - белькотів Слизоріг. - Вона могла б… їй не треба було… це жахливо…

- Жахливо, правда? - ледь чи не пошепки перепитав Гаррі. - Та вона не зрушила з місця. Тато був уже мертвий, і вона не хотіла, щоб я теж загинув. Вона почала благати Волдеморта… але той тільки зареготав…

- Годі! - зненацька вигукнув Слизоріг, підводячи тремтячу руку. - Справді, мій любий хлопчику, перестань… я вже старий… мені не треба такого чути… я не хочу цього чути…

- Я забув, - збрехав Гаррі, виконуючи вказівки фелікса-феліціса. - Вона ж вам подобалася, правда?

- Подобалася? - перепитав Слизоріг, і на його очах виступили сльози. - Я просто не можу уявити людину, котра б її знала і котрій вона не подобалася б… така відважна… така весела… яке ж то сталося жахіття…

- Але ви не хочете допомогти її синові, - сказав Гаррі. - Вона віддала за мене своє життя, а ви не хочете віддати навіть свій спогад.

Хату заповнювало могутнє Геґрідове хропіння. Гаррі дивився просто в заплакані очі Слизорога. Учитель настійок, здається, не міг відвести погляду.

- Не кажи так. - прошепотів він. - Питання не в то му… якби це тобі допомогло… але ж це нічого не дасть… - Дасть, - рішуче заперечив Гаррі. - Ця інформація потрібна Дамблдорові. І мені потрібна.

Він знав, що може нічого не остерігатися: фелікс-феліціс підказував йому, що завтра зранку Слизоріг нічого не пам'ятатиме. Дивлячись Слизорогові просто у вічі, Гаррі трохи нахилився до нього.

- Я-Обранець. Я повинен його вбити. Мені потрібен цей спогад.

Слизоріг зблід ще більше; його широкий лоб ще рясніше заблищав потом.

- Ти справді Обранець?

- Авжеж, -спокійно ствердив Гаррі.

- Але ж тоді… мій любий хлопчику… ти забагато вимагаєш… ти просиш мене фактично посприяти твоїй спробі знищити…

- А ви не хочете позбутися чаклуна, який убив Лілі Еванс?

  156