94 
Дні розтягувалися в тижні й Гаррі почав підозрювати, що Рон і Герміона ведуть розмови без нього і про нього. Кілька разів вони обривали розмову, коли Гаррі заходив у намет, а двічі він випадково на них наривався, коли вони сиділи притулившись головами, й швидко щось обговорювали. Обидва рази вони замовкали, помітивши, що він наближається, і поспіхом починали вдавати, ніби вийшли по хмиз чи по воду.
Гаррі задумувався, чи не погодились вони на цю безглузду й безладну мандрівку тільки тому, що думали, ніби він має якийсь таємний план, яким у належний час з ними поділиться. Рон і не приховував свого поганого настрою, і Гаррі почав боятися, що Герміона теж розчарувалася в його задатках проводиря. Він відчайдушно прораховував, де б іще могли бути горокракси, але ніщо не спадало на думку, крім Гоґвортса. Та оскільки його друзі вважали, що школа не підходить узагалі, він перестав про неї згадувати.
Осінь завойовувала сільську місцевість, по якій вони пересувалися. Намет доводилося ставити на підстилці з опалого листя. Природні тумани поєднувалися з мрякою від демен—торів, а вітер і дощ додавали мороки. Те, що Герміона навчилася відрізняти їстівні гриби від отруйних, не компенсувало відсутності спілкування з іншими людьми, постійної ізольованості від світу й цілковитого незнання перебігу війни з Волдемортом.
— Моя мама, — сказав якось увечері Рон, коли вони сиділи в наметі на березі річки у Вельсі, — вміє робити так, що прямо з повітря з'являється смачнюща їжа.
Він вередливо поштурхав кусні обгорілої сірої рибини на своїй тарілці. Гаррі мимоволі зиркнув на Ронову шию й не здивувався, коли побачив, що там поблискує золотий ланцюжок з горокраксом. Він ледве стримав бажання висварити Рона, розуміючи, що настрій у друга трохи поліпшиться, коли настане пора знімати медальйон.
— Твоя мама не може здобувати їжу прямо з повітря, — заперечила Герміона. — Цього ніхто не може. їжа належить до першого з п'яти основних винятків з Ґемпового закону природної трансфігур…
— Ой, та говори нормальною мовою, — буркнув Рон, витягаючи з—поміж зубів риб'ячу кісточку.
— Неможливо зробити смачну їжу з нічого! її можна викликати, якщо знати, де вона є, її можна трансформувати, можна збільшити кількість…
— …тільки не треба збільшувати кількість оцієї гидоти, — скривився Рон.
— Рибу ловив Гаррі, а я, готуючи, старалась як могла! Я взагалі помітила, що тільки я одна тут готую, мабуть, тому, що я дівчина!
— Ні, просто ми думали, що ти найкраще володієш чарами! — огризнувся Рон.
Герміона зірвалася на ноги, і шматочки смаженої щуки посипалися з її залізної тарілки на підлогу.
— Завтра сам приготуєш їжу, Роне, сам знайдеш потрібні компоненти і спробуєш вичаклувати з них щось їстівне, а я сидітиму, кривитимуся й стогнатиму, і ти побачиш, як це…
— Тихо! — крикнув Гаррі, теж схоплюючись на ноги й піднімаючи обидві руки вгору. — Замовкни негайно!
Герміона обурилась.
— Як ти можеш ставати на його бік, він же ніколи не…
— Герміоно, замовкни, я щось почув!
Він уважно прислухався, тримаючи руки вгорі й показуючи, щоб друзі мовчали. Крізь гамір і плюскіт води в темній річці він знову почув голоси. Зиркнув на стервоскоп. Той не рухався.
— Ти захистила нас закляттям "Глушилято"? — проше потів він Герміоні.
— Я все зробила, — також пошепки відповіла вона. — "Глушилято", маґлонепроникні чари, "Розілюзнення", все, що потрібно. Нас ніхто не побачить і не почує.
Важке човгання, шарудіння, стук каміння і тріск гілок свідчили, що група людей спускається стрімким, зарослим деревами схилом до вузенького берега ріки, на якому вони поставили намет. Друзі приготували чарівні палички й чекали. Заклять, якими вони захистилися, цілком мало б вистачити, щоб у цій майже суцільній темряві їх не помітили маґли або нормальні чаклуни й відьми. Якщо ж це були смертежери, то їхні обереги вперше буде випробувано на міцність темною магією.
Голоси наблизились, та все одно звучали нерозбірливо. Група чоловіків була вже на березі. Гаррі прикинув, що вони за п'ять—шість кроків від намету, хоч шум течії не давав змоги визначити точніше. Герміона схопила вишиту бісером сумочку й почала в ній порпатися. За мить вийняла три пари видовжених вух і кинула по одній Гаррі і Ронові.
Хлопці швидко вставили один кінець тілесного кольору струн собі у вуха, а протилежний виставили з намету. За кілька секунд —Гаррі почув утомлений чоловічий голос.
94 
